Шановний пане Президент
Сорок п'ять років тому мене засудили за порушення Закону про вибіркову службу. Через деякий час, після умовно-дострокового звільнення та закінчення юридичного факультету, я отримав листа від президента Картера із запрошенням подати прохання про президентське помилування. У той час ця можливість була надана всім тим, хто був засуджений за порушення Закону про вибіркову службу.
Але в моєму випадку я вважаю, що пропозиція була помилкою. Дійсно, мене засудили за порушення Закону про вибіркову службу, але не за відмову прийняти на військову службу чи відмову зареєструватися для призову. Я був засуджений за те, що разом з кількома іншими намагався викрасти з призовної комісії досьє ОРС, зокрема, викрасти всі досьє 1-А, тобто досьє тих хлопців, які підлягали негайному призову.
У відповідь на запрошення подати прохання про помилування я написав президенту Картеру листа, в якому сказав йому, що, на мою думку, він зробив помилку. Я написав, що думав, що він заплутався — що держава має звертатися до мене з проханням про помилування, а не навпаки. І я не був готовий запропонувати своєму уряду помилування в той час.
Я не отримав відповіді від президента.
Що ж, зараз я старію, і з кількох причин я передумав. По-перше, я не хочу померти з цією образою, яку тримаю майже півстоліття.
По-друге, за останні кілька років я чув багато розмов, бачив кілька фільмів і трохи читав про прощення винних у геноцидах, масових звірствах і широкомасштабних порушеннях прав людини. Часто це змушувало мене багато про що думати.
По-третє, я був дуже зворушений вашим візитом наприкінці минулого року до Федеральної виправної установи Ель-Ріно. Це була сама в’язниця, у якій я почав відбувати свій п’ятирічний термін у листопаді 1971 року. Тоді вона називалася Федеральною виправною тюрмою Ель-Ріно. Я був вражений тим, що ви були першим чинним президентом, який коли-небудь відвідував федеральну в'язницю. Ваш візит показав мені, що ви знаєте, що якби випадковість обставин, часто поза нашим контролем, наш життєвий досвід міг би так само легко помінятися місцями з тим, кому пощастило набагато менше.
Тож я вирішив, що для мене, як для окремої особи, було б доцільно запросити вас, як урядовця США, який найбільше відповідає за нашу зовнішню політику, звернутися до мене з проханням про помилування, яке я не хотів надати під час цей обмін листами з президентом Картером.
Тепер я ніколи раніше не розглядав прохання про помилування, тому у мене немає форм, які ви повинні заповнити. Але я думаю, що достатньо простого твердження про те, чому уряду США слід пробачити його дії по всій Південно-Східній Азії протягом кількох десятиліть після Другої світової війни. Допомогли б посилання на конкретні злочини. Я не маю наміру прощати президента Ніксона за все, що зробив або міг зробити мій уряд. Збережемо лише правопорушення, про які ми знаємо.
Ви також повинні знати, що це помилування, якщо воно буде надане, надійде лише від мене. Я не маю повноважень виступати за інших, постраждалих від дій США — чи то в збройних силах США, чи у в’язницях США, або за мільйони в’єтнамців, лаосців і камбоджійців, які постраждали внаслідок наших злочинів.
Але, можливо, у царині вибачень є аналогія з тим висловом, що якщо ви врятуєте одне життя, ви врятуєте цілий світ. Можливо, якщо ви отримаєте помилування від однієї людини, від мене, це може принести вам втіху, еквівалентну тому, щоб вас помилували всі відповідні сторони, якщо не весь світ.
Також майте на увазі, що це помилування не поширюється на нові США
злочини, деякі з яких, наприклад, відмова притягнутись до відповідальності за вчинені США тортури, більш прямо причетні до вас, пане президенте.
Я сподіваюся, що ви серйозно обдумаєте прийняти це запрошення подати прохання про помилування за злочини нашого уряду. Будьте впевнені, що, на відміну від будь-якого іншого кандидата у Верховний суд, вашу заяву буде розглянуто швидко та безпосередньо. Ви, безумовно, можете очікувати від мене відповіді до закінчення вашого терміну повноважень.
Я з нетерпінням чекаю на вашу думку, і мені шкода, що мені знадобилося так багато часу, щоб передати вам це запрошення.
З повагою,
Чак Турчик
Міннеаполіс, Міннесота
BOP № 36784-115
