Джозеф Ессертьє, World BEYOND War, Август 18, 2020
У суботу, 8, громадяни Нагої та активісти Японії за а World BEYOND War зібралися на «Акцію при свічках», щоб відзначити бомбардування США в 1945 році Хіросіми та Нагасакі. Загалом, близько 40 людей витримали літню спеку того дня, щоб стати на розі вулиці в Сакае, центральному торговому районі Нагої, у розпал кризи SARS-CoV-2, щоб зробити політичну заяву про звірство, скоєне в серпні 1945 року, і про майбутнє нашого виду Хомо сапієнс. Ми зробили це як внесок Нагої в «хвилю миру», яка пройшла по всьому світу з 6 по 9 серпня. У рамках Хвилі миру люди зібралися в сотнях міст, щоб зупинитися і подумати про нинішнє скрутне становище людства.
На чолі з Bully Nation Number One ряд країн продовжують патологічний розвиток і накопичення все більш смертоносних ядерних бомб навіть сьогодні, через 75 років після того, як Гаррі С. Трумен фактично скинув дві з них на великі міста Японії. Нижче наведено мій короткий звіт про те, що ми робили того дня.
По-перше, я подякував людям за те, що вони зібралися в розпал високої спеки та вологості, коли є ризик зараження SARS-CoV-2. За кілька днів до нашої Акції «Свічки» в префектурі Аїті, яка є провінцією, яка включає Нагою, четверте за величиною місто Японії, було оголошено надзвичайний стан. Тим не менш, багато з нас прийшли до висновку, що навчання на попередніх помилках людства та зменшення шансів ядерної війни було вищим пріоритетом, ніж уникнення інфекції, і ми визнали ризик для власного здоров’я.
Після моєї вступної промови (див. нижче) ми зупинилися на 1 хвилину мовчання, щоб згадати тих, чиє життя було скорочено внаслідок насильства Трумена 6 серпня в Хіросімі та 9 серпня в Нагасакі, тобто життя hibakusha (Жертви бомби). Багато з нас знайомі особисто hibakusha або колись розмовляв з а hibakusha, і досі пам’ятати їхні обличчя та їхні зворушливі слова.
Одним із наших пріоритетів було зробити так, щоб усі, включаючи деяких перехожих, які зупинялися, щоб побачити, що ми робимо, і послухати, усвідомити, що наша дія цього спекотного вологого дня була частиною Хвилі миру, і ми використовували портативний цифровий проектор для показу відео на білому екрані, який ми зробили самі. Це був не перший раз, коли ми показували відео на тротуарі в Нагої — ефективний спосіб привернути увагу пішоходів і водіїв.
Один з частих учасників наших вуличних протестів, або «стояння», як їх називають по-японськи (запозичення англійського слова), грав на флейті і допоміг створити необхідний нам урочистий настрій. Як можна зрозуміти чи зрозуміти спалювання дітей у вугіллі, вид монстроподібних душ, що спотикаються вулицею зі звисаючою на руках і долонях шкірою, чи спогад про людину, чия тінь назавжди була закарбована в бетоні? сліпучий спалах Бомби?
Пан Камбе, людина, яка люб’язно погодилася тимчасово замінити мене на посаді координатора Японії на World BEYOND War, грав на гітарі, поки жінка співала пісню про дім, нагадуючи нам про сотні тисяч, які втратили свої домівки лише в результаті цих двох бомб, не кажучи вже про мільйони, які стали бездомними в результаті П’ятнадцятирічної війни ( 1931-45). Цей дует регулярно бере участь у концертах проти нових баз на Окінаві; і заспокоює, лікує та надихає як початківців, так і досвідчених активістів, співаючи пісні з посланнями інтернаціоналістичної солідарності та відданості миру у всьому світі.
Кондо Макото, почесний професор Університету Гіфу і вчений конституційного права, розповів нам про значення статті 9 Конституції Японії. Він зазначив, що «конституція миру» Японії частково стала результатом бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, і попередив, що наступного разу, коли людство вступить у світову війну, це може означати фактичне вимирання нашого виду.
Поет ІСАМУ (ім’я якого завжди пишуть великими літерами) продекламував написаний ним антивоєнний вірш. Він має назву «Оригамі: молитва за мир» (Орігамі: Heiwa wo inotte). Не буду намагатися перекладати, але починається з почуття гніву і здивування: «Навіщо вони це роблять? Чому вони роблять щось подібне? Чому вони виготовляють ракети? Чому вони запускають ракети?» Це означає, що ми витрачаємо свій час і енергію на задоволення, а не на нападки один на одного. Це вимагає від нас думати. А закінчується запитанням, наскільки веселіше було б, якби ми витратили всі ці гроші, закладені в бюджеті зброї, на їжу, а якби всі сіли й насолоджувалися їжею разом. Зі свіжим прозорливістю дитини цей вражаючий вірш, як я відчув, відкриває нам очі на очевидну дурість війни загалом і ядерної зброї зокрема.
Пан Камбе заспівав пісню, яка повністю відкидає війну. Одне з його основних послань полягає в тому, що що б вони нам не сказали, ми не приєднаємося до кровопролиття. Пані Німура на задньому плані в чорній сорочці тримає ручної роботи орігамі паперовий журавлик. Паперові журавлики часто використовуються, щоб згадати про бомбардування Хіросіми та Нагасакі, і є закликом до всіх нас старанно працювати задля миру в будь-якій якості. На мою думку, як громадяни нації винних, ми, американці, перш за все повинні звернути увагу на ці паперові журавлики та прислухатися до цієї вимоги докласти щирих зусиль, щоб ми могли залікувати рани, завдані війнами нашого уряду, та створити безпеку для майбутніх поколінь . Хоча пані Німура цього дня не виступала, вона щедро ділилася з нами своїм часом, енергією, ідеями та творчістю. Знову я був зворушений її щирою відданістю справі миру та її глибоким розумінням роботи організатора, тобто того, як насправді потрібно будувати мир.
Пані Мінемура, представник Глава Аїчі Генсуйкьо, виступив перед нами. За її словами, це був її перший раз брати участь у заході Candlelight Action, організованому Японією для a World BEYOND War. Вона сказала, що щаслива пережити це тепле зібрання і відчути нашу пристрасть. Генсуйкьо багато десятиліть працює над ліквідацією ядерної зброї. Вона пояснила значення Хвилі миру проти ядерної зброї та миру, а також те, що ці дві бомби в 1945 році посилили бідність і дискримінацію серед незліченної кількості людей у цих двох містах, Хіросімі та Нагасакі, і спричинили неприємності для нащадків hibakusha.
Того дня через турботу про здоров’я та безпеку учасників наше зібрання було відносно коротким, але я дозволю собі додати, що десятки тисяч корейців також були вбиті, і ми можемо бути впевнені, що є люди страждають навіть зараз у Північній та Південній Кореї сьогодні, як і в Японії. Насправді, вони можуть страждати більше, оскільки вшанування пам’яті того, що сталося з корейцями в двох містах, відкладалося на роки і десятиліття. І Генсуйкьо має визнані корейці, які стали жертвами як американського, так і японського насильства. Вони були використані колоніалізмом і постраждали від насильства Японської імперії.
У спекотний день серпня 2019 року в аудиторії в Нагасакі, наприклад, кореєць hibakusha виступив із зворушливою, слізною промовою перед тисячами людей. Це було на запрошення Генсуйкьо, як я розумію. Я був там, у величезному залі в Нагасакі, і був зворушений його промовою, коли він навів приклади того, як багато корейців, які повернулися на батьківщину, повинні були страждати мовчки, і розповів нам про те, що це означало для людей протягом кількох десятиліть. , не отримати офіційного визнання чи підтримки від свого уряду чи уряду Японії. Рани були ще дуже свіжими для нього того дня, через 74 роки після того, як на ці японські міста були скинуті бомби, які поранили його та вбили інших корейців, союзники США на той час. Багато корейців були доставлені до Японії як примусові робітники, а їхні останки все ще репатріюються. (Наприклад, до нього включено коротке зворушливе відео стаття в Asia-Pacific Journal: Japan Focus).
Наприкінці цього заходу, який тривав трохи менше години, пан Камбе вів нас у спів «We Shall Overcome». Кожен розмахував свічкою, яку вони тримали в повітрі, з боку в бік у ритмі музики. Хоча моє серце було важким на початку події, було обнадійливо бачити, як багато людей, навіть деяких перехожих, які зупинялися на початку, дивилися, слухали та брали участь, активно проводили час зі свого напруженого життя в спекотний день. напружене літо, щоб згадати, що сталося, і подумати про необхідність скасування ядерної зброї та війна
Нижче наведена промова, яку я спочатку хотів виголосити — того дня, коли я скоротив її в інтересах часу — з оригінальним японським і моїм англійським «перекладом». (А англійський переклад взято з попередньої чернетки, тому він трохи відрізняється від японської мови).
Джозеф Ессертьє з нагоди 75-ї річниці бомбардування Хіросіми та Нагасакі, 8 серпня 2020 року, Сакае, місто Нагоя, Японія
哲学 者 と 反 戦 活動家 の バ ー ト ラ ン ド · ラ ッ セ ル は, 1959 年 に 核 軍 縮 キ ャ ン ペ ー ン (КНС) の 演説 を 行 っ た 時 に, 次 の よ う に 述 べ て い ま す 「忘 れ な い で く だ さ い:. 戦 争 の 習慣 を 止 め る こ と が で き な い 限 り, 科学 者 と 技術 者 は ど ん ど ん 酷 い テ ク ノ ロ ジ ー を 発 明 し 続 け ま す. 生物 兵器 戦 争, 化学 兵器 戦 争, 現在 の も の よ り も 破 壊 力 の あ る 水 爆 を 開 発 す る こ と に な る で し ょ う. こ の 人間 の 相互 破 壊 性 (殺 し 合 う 癖) を 終了 さ せ る 方法 を 見 つ け ら れ な い 限 り, 人類 の 未来 に は, ほ と ん ど 希望 は あ り ま せ ん. ほ と ん ど あ り ま せ ん. 我 々 は 新 し い 考 え 方 と 新 し い 感 じ 方 が 必要 で す.
こ の 日, 私 た ち は, 米 軍 が XNUMX 年前 に 広 島 と 長崎 で 日本人, 韓国 人, そ の 他 の 人 々 に 対 し て 行 っ た 残虐 行為 を 思 い 出 す た め に, 一 緒 に こ こ で ス タ ン デ ィ ン グ し て い ま す. 私 た ちは こ う い う の を 「キ ャ ン ド ル ラ イ ト · ア ク シ ョ ン」 と 呼 ん で い ま す. こ れ は, XNUMX 日 か ら XNUMX 日 の 間 に 世界 の 各地 で 行 わ れ る 「ピ ー ス · ウ ェ ー ブ」 (平和 の 波) の 一部 で す.
キ ャ ン ド ル は 死者 を 偲 ぶ た め に よ く 使 わ れ ま す が, 私 た ち が 手 に し て い る こ の キ ャ ン ド ル は, た っ た 2 つ の 爆 弾 に よ っ て 消 え た 数十 万人 の 命 を 象 徴 し て い る の で す!数十 万人 の 心 の 中 の 炎 は, 原 爆 死者 た ち の 未来 の 社会 改革 運動, 彼 ら の 未来 の 仕事 や 社会 へ の 貢献, 未来 の 愛, 様 々 な 美 し い 未来 の 計画 を 含 ん で い た に 違 い あ り ま せ ん. ア メ リ カ 人, 特 に ハ リ ー · S · ト ル ー マ ン 大 統領 は, 恐 ろ し い ほ ど 非人道 的 で 不必要 な 方法 で, 彼 ら の 人生 を 終 わ ら せ て し ま っ た の で す か ら, 彼 ら は そ の 未来 の 幸 せ を 味 わ う こ と は で き な く な っ たでしょう。
ま た, 生 き 残 っ た 何 百万 人 も の 日本人 や 朝鮮 人, 特 に 被 爆 者 の 命 も 忘 れ て は な り ま せ ん. 被 爆 者 に つ い て 少 し 勉強 し た 私 た ち は, 彼 ら の 多 く が 不健康 に 苦 し ん で い た こ と を 知 って い ま す. そ し て, 2020 年 の 今日, 彼 ら は ПТСР に よ る 精神 的 苦痛 を 受 け て い た に 違 い な い こ と を 私 た ち は 知 っ て い ま す. 被 爆 者 だ け で は な く て, 大 切 な 家族 や 友人 を 失 っ た 何 百万人もの日本人や韓国人もいました。
な ぜ ア メ リ カ 人 は こ ん な こ と を し た の か? ど う し て こ ん な こ と に な っ て し ま っ た の か? そ し て 最 も 重要 な こ と は, こ の 恐 ろ し い 暴力 か ら ど の よ う に 学 び, 再 び 起 こ ら な い よ う に を 防 ぎ, 世界 初 め て の 核 戦 争 を防 ぐ た め に は ど う す れ ば よ い の で し ょ う か. こ れ ら は, 平和 を 愛 す る 私 た ち が 直面 し て い る 重要 な 問題 の い く つ か で す.
ホ モ · サ ピ エ ン ス が 集 団 自決 す る 可能性 は, 「終末 時 計」 を 設定 し た 科学 者 に よ れ ば, こ れ ま で 以上 に 高 く な っ て い ま す. そ れ は 我 々 が グ ラ ン ド キ ャ ニ オ ン の 端 に 立 っ て い る よ う な も の で す が,下 の 水 の 川 の 代 わ り に, 我 々 は 火 の 川 を 見 て い ま す. そ う, 地球 上 の 地獄 で す. 恐 ろ し い で す. ほ と ん ど の 人 は 顔 を そ っ ち に 向 か な い で, 他 の 方面 を 見 る の は 不 思議で は あ り ま せ ん ね. 彼 ら は, 私 た ち が グ ラ ン ド キ ャ ニ オ ン の 日 の 川 に 落 ち よ う と し て い る こ と を 無視 し た が っ て い ま す. し か し, 今日 こ こ で 立 っ て い る 私 た ち は, 目 を 背 け ま せ ん. 私 た ち は そ の火を見て、考えています。
こ れ ら の キ ャ ン ド ル は, 今日 の 私 に と っ て, 人類 が 核 の ホ ロ コ ー ス ト で 燃 え て し ま う, そ う い っ た イ メ ー ジ の 火 を 象 徴 し て い ま す.
残念 な が ら, ゴ ル バ チ ョ フ の よ う な 責任 を 持 っ て い る 人 は, エ リ ー ト 政治家 の 間 で は 稀 な 存在 で す. 今日, 私 と 一 緒 に こ こ に 立 っ て い る 皆 さ ん の ほ と ん ど は, す で に こ の こ と を 知 っ て い ま す.な ぜ な ら, 皆 さ ん は 安 倍 政 権 下 で, ア メ リ カ 人 殺 し 屋 の 次 の 発 射 台 で あ る 辺 野 古 新 基地 建設 を 阻止 す る た め に 頑 張 っ て き た か ら で す. 私 た ち ホ モ サ ピ エ ン ス の 種 が 生 き 残 り, 我 々 の 子孫 が ノ ビ ノ ビ す る, ま と もな 未来 を 手 に 入 れ る 唯一 の 方法 は, 私 た ち 民衆 が 立 ち 上 が っ て 狂 気 を 止 め る こ と だ と い う こ と を, こ こ で 立 っ て い ら っ し ゃ る 皆 さ ま も 知 っ て い る と 思 い ま す. 特 に, 安 倍 総 理 の よ う な 狂 っ た 人 々 , 特 に 戦 争 へ と 私 た ち を 突 き 動 か し 続 け る オ バ マ や ト ラ ン プ の よ う な 人 々 の 暴力 を 止 め な け れ ば な り ま せ ん. 言 い 換 え れ ば, 私 た ち は 民主主義 (民衆 の 力) を 必要 と し て い る の で す.
こ れ ら の キ ャ ン ド ル は ま た, 韓国 の 「ろ う そ く 革命」 の よ う な 革命 の 可能性 を 思 い 出 さ せ て く れ ま す. し か し, 私 た ち ワ ー ル ド · ビ ヨ ン ド · ウ ォ ー は, 一 国 で の 革命 で は な く, バ ー ト ラ ン ド · ラ ッ セ ル が言 っ た よ う に, 戦 争 の 習慣 を 止 め る と い う 一 つ の 目標 を 目 指 し た 世界 的 な 革命 を 考 え て い ま す. そ れ は 不可能 に 聞 こ え る か も し れ ま せ ん が, ジ ョ ン · レ ノ ン が 歌 っ た よ う に, 「私 は 夢想家だと言われても、私だけではないと答えます」。
私 た ち は 75 年前 の 8 月 6 日 と 9 日 に 起 こ っ た こ と を 忘 れ て は い ま せ ん. 我 々 は 太平洋 戦 争 を 忘 れ て い ま せ ん し, 最近 の 多 く の 大 き な 戦 争 (だ い た い イ ジ メ の 米 軍 が か か わ る戦 争) も 忘 れ て い ま せ ん. 私 た ち は 今, 人生 の 中 か ら 一 分 間 の 沈 黙 の 時間 を と り, 被 爆 者 が 私 た ち に 語 っ た こ と を 思 い 出 し て, 人類 が 戦 争 を 乗 り 越 え ら れ る よ う に, 心 の中で誓いを立てようではありませんか。
As Бертран Рассел сказав у 1959 році для Кампанія за ядерне роззброєння (CND), «Ви повинні пам’ятати, що якщо ми не зможемо припинити звичку до війни, наукова майстерність буде продовжувати винаходити все гірші й гірші речі. У вас буде бактеріологічна війна, хімічна війна, у вас будуть водородні бомби, більш руйнівні, ніж ті, які ми маємо зараз. І дуже мало надії, дуже мало надії на майбутнє людського роду, якщо ми не зможемо знайти якийсь спосіб покласти край цій взаємній деструктивності… Нам потрібні нові способи мислення та нові способи почуттів».
У цей день, 8 серпня, ми стоїмо тут разом, щоб згадати звірство, яке військові США вчинили проти японців, корейців та інших людей у Хіросімі та Нагасакі 75 років тому. Ми називаємо нашу сьогоднішню акцію «акцією при свічках». Це частина «хвилі миру», яка тече світом між 6-м і 9-м.
Свічки часто використовуються для пам’яті загиблих, а ці свічки, які ми тримаємо в руках, символізують кілька сотень тисяч життів, які були погашені лише двома бомбами! Палаюче полум’я в серцях цих сотень тисяч — уявіть собі 10 бейсбольних стадіонів, заповнених людьми — напевно, включало майбутні кампанії соціальної справедливості, майбутню роботу та внесок у суспільство, майбутню любов, яку вони висловлюватимуть, і різні прекрасні плани на майбутнє. Вони ніколи не скуштують цього майбутнього щастя, тому що американці, зокрема президент Гаррі С. Трумен, поклали кінець своїм життям жахливим, нелюдським і безглуздим способом.
Не можна також забувати життя мільйонів японців і корейців, які вижили, особливо hibakusha. Ми, які трохи вивчили про hibakusha знаю, що багато з них страждали слабким здоров’ям. І сьогодні, у 2020 році, ми знаємо, що вони, напевно, зазнали психічних страждань від посттравматичного стресового стресу. За межами hibakusha, були мільйони японців і корейців, які втратили дорогоцінну сім'ю та друзів.
Чому американці це зробили? Як це сталося? І найголовніше, як ми можемо вивчити це жахливе насильство, запобігти його повторенню та запобігти першій у світі ядерній війні? Це деякі з важливих питань, з якими стикаємося ми, хто любить мир.
Шанс на Хомо сапієнс Самовбивство — видове самогубство — зараз більше, ніж будь-коли, за словами вчених, які встановили «Годинник кінець світу». Ми ніби стоїмо на краю Великого Каньйону, але замість річки води внизу ми бачимо вогняну річку. Так, пекло на землі. Це так жахливо. Не дивно, що більшість людей відвертають голову і дивляться в інше місце. Вони не хочуть бачити вогонь, в який ми всі збираємося впасти. У цьому сенсі ці свічки могли б символізувати пожежі, які горітимуть під час ядерного голокосту.
На жаль, серед елітних політиків рідко зустрічаються соціально відповідальні люди, як Горбачов. Більшість із вас, які сьогодні стоять тут зі мною, вже знають це, тому що ви боролися з адміністрацією прем’єр-міністра Абе Сіндзо, щоб зупинити будівництво наступної стартової площадки для американських вбивць, нової бази Хеноко. Я думаю, що всі тут знають, що єдиний спосіб, яким наш вид може вижити і мати гідне майбутнє, це якщо ми, люди, встанемо і зупинимо божевілля, зокрема, зупинивши божевільних людей, таких як Ейб, і особливо Трампа, які продовжують штовхати нас до війни. Іншими словами, нам потрібна демократія — влада народу.
Ці свічки також нагадують нам про можливість революції, як-от революція при свічках у Південній Кореї. Але замість революції в одній країні ми в World BEYOND War уявіть собі глобальну революцію, спрямовану на одну мету — припинення звички до війни, саме так, як сказав Бертран Рассел, що ми повинні зробити. Це може здатися неможливим, але як співав Джон Леннон: «Ви можете сказати, що я мрійник, але я не єдиний».
Ми, які тут стоїмо, не забули, що сталося 75 років тому 6 і 9 серпня. Ми не забули війну на Тихом океані та багато інших останніх великих воєн, більшість з яких викликані Сполученими Штатами. Зараз ми виділимо одну хвилину з нашого життя на хвилину мовчання, щоб згадати, що Хібакуша сказав нам, і взяти на себе зобов’язання в наших серцях, щоб допомогти людству вийти за межі війни.
